Хотілося б думати, що цим записом ми розпочинаємо серію постів про школи ірландського танцю в Україні. Наше найперше коротеньке інтерв'ю ми взяли в Аліни Солоницької, головного хореографа та викладача харківської школи ірландського танцю "Юнікорн"
Якби вас попросити розповісти про свою школу (філіал) лише одним реченням, яким би воно було?
Юнікорн – це не мета, а засіб її досягнення ;)
Як давно існує ваша школа (філіал)? Чи пам'ятаєте ви подію, що призвела до її виникнення?
Просто зібрались друзі і вирішили, що ірландські танці – це цікава та весела річ, якої варто навчитись. Коли ми були готові – з'явився Шон та навчив нас ЯК.
Ким є люди, які тренуються у вашій школі?
Колишні толкієністи та поціновувачі активного способу життя. В більшості своїй вони є айтішниками чи всілякого плану мовознавцями.
Чи є якісь особливості саме вашого колективу (міста, регіону)?
Російськомовність %)
Що було (є) найважчим у адмініструванні школи за час її існування?
Самодисципліна
Згадайте найяскравішу за своєю позитивністю подію в історії вашої школи.
Кожен танцівник має власні спогади :) Але колективного розуму в нас немає. Тому, сподіваюсь, подій було багацько :)
Чим пишається ваша школа? Здобутки, результати, цілі?
Я тішусь, коли від танців комусь стає веселіше та краще жити. Всі в нас талановиті та наполегливі, тому сміливо можна пишатись ними ;)
Що хотілося б виправити у її реаліях?
Все йде своїм звичаєм. «...Роби, що повинен, хай буде, що буде!». Особисто я дуже сподіваюсь, що танцівники пам'ятають першу частину цієї фрази ;)
Яким ви бачите майбутнє вашої школи?
Будуть любителі танців – буде майбутнє школи :)
Що б ви хотіли переказати іншим ірландським танцівникам України?
Див. на 2 пункти вище ;)
Що б ви хотіли передати тим, хто тільки мріє про ірландські танці?
Ірландські танці не є просто розвагою (хоча, звісно, не без цього). Не сподівайтесь, що почнете літати на другому занятті. Тут треба пахати, якщо ви хочете досягти результата. Але процес сам по собі є дуже цікавим ;)
Немає коментарів:
Дописати коментар