Асоціація вчителів фестивальних танців – Festival Dance Teachers Association

Спільнота «Ірландські танці в Україні» висловлює вдячність судді Лесу Берду (Les Baird) за консультації та допомогу у підготовці цього матеріалу!

Для багатьох з нас, тих, хто давно танцює, фестивальні школи ірландських танців (Північна Ірландія) є чимось казковим, майже фантастичним. Не всім подобається їх стиль, не кожен хотів би спробувати це повторити, але більшість погоджуються, що FDTA є найельфійською з усіх нині діючих організацій, які пропагують та сприяють збереженню традицій ірландського танцю. Окрім FDTA існує ще відкрита платформа для всіх фестивальних шкіл, по суті, перелік її членів не сильно відрізняється від асоціації. Станом на 2016 рік FDTA налічує 29 шкіл. Всі вони розташовані в Ірландії.

У відкритому доступі немає узагальненої інформації про правила, які існують в комісії, втім, деякі дані все ж вдалося зібрати.

Ієрархично змагання у фестивальній комісії поділяються на фестивалі (festivals) та чемпіонати (championships). На фестивалях виступають усі вікові категорії та рівні, на чемпіонатах – лише обмежена кількість танцівників. Найпрестижнішими змаганнями цієї комісії є Чемпіонат Ольстера та Чемпіонат Північної Ірландії.

Структура змагань базується на віковому розподілі. Є п’ять головних вікових груп:

Minor – діти до 9 років;

Juvenile – діти до 11 років;

Junior – підлітки до 13 років;

Lower Intermediate – підлітки до 15 років;

Upper Intermediate – підлітки до 17 років( на чемпіонатах – до 19);

Senior – дорослі танцівники, старші 17 років (на чемпіонатах – від 19).

Кожна група ділиться на дрібнішу, в назві якої вказується граничний максимальний вік. Потім ці вікові категорії розділяються в залежності від рівня танцівника та того, який танок він виконуватиме. Ця організаційна одиниця танцювальних змагань називається «класом» (class). Приклад класу: до 8 років, будь-яка джига у м’якому взутті, рівень – non-prizewinner.

Рівні танцівників:

1.            Novice – немає точного опису, але ця категорія відповідає початковому рівню без досвіду участі у фестивалях.

2.            Non-prizewinner – танцівник, який не займав перших двох місць у змаганнях відповідної вікової категорії, але брав вже участь у фестивальних змаганнях.

3.            Prizewinner – рівень танцівника, який здобувається перемогою (першим або другим місцем) у відповідній віковій категорії на одному з фестивалів, який визнається комісією.

4.            Non-champions – переможці фестивалів, які приймали участь у чемпіонатах, але не зайняли призового місця.

5.            Champions open – переможці чемпіонатів.

З м’яких танців (які називаються ‘light’) виконується ріл та джиги. Серед джиг танці поділяются на дабл, сінгл та сліп. Останній танець на змаганнях, як і в решті комісій, танцюють лише дівчата. Але в школах на тренуваннях його вчать всі.

У жорсткому взутті танцюють требл-джиги та хорнпайпи, на деяких змаганнях – требл-ріли. Також танцюють сети, але тільки на чемпіонатах. Окрім цього відомо, що кожна школа самотужки створює хореографію сетів, тобто всі вони, за термінологією спортивних ірландських танців, є «сучасними», а не традиційними. Перелік мелодій для сетів складається з близько 120 композицій, у відкритому доступі їх нема, більше того, іноді танцівники беруть в якості акомпанементу абсолютно нову мелодію. Справжні традиційні сети діти вчать лише в перші роки, ані на змаганнях, ані в подальших виступах школи їх не використовують.

Патріція О’Ніл (Фотораф: Робін Паркес, Flickr)

Швидкість танців – одна з характерних особливостей фестивальних виступів. На усіх рівнях і для будь-яких різновидів вона є значно повільнішою за швидкість, задекларовану для змагань решти комісій.

1. Ріли 113

2. Лайт дабл-джиги 112

3. Сінгл-джиги 114

4. Сліп-джиги 88 .

5. Требл-джиги 69 .

6. Хорнпайпи 104 .

Дозволена швидкість сетів починається з 50, і це значним чином впливає на те, як інтерпретується музика та ставиться хореогафія рухів.

Для наймолодших танцівників (до 6-7 років) можуть організовуватись спеціальні призи, наприклад, кубки, трофеї, щити. Ними нагороджують «найперспективніших», «найгармонійніших», тощо.

Для хлопців формуються окремі змагальні групи.

Дівчата зі школі Лафгіл (Фотораф: Робін Паркес, Flickr)

Для старших вікових категорії проводять комбіновані змагання: два танця в одній категорії, наприклад, требл-джига та хорнпайп або сінгл та сліп джиги. Танці обов’язково відрізняються музичним розміром акомпанементу. Переможець отримує кубок.

Цікаво, що існує окрема категорія виступів, допуск до яких визначається місцем проживання танцівника. Наприклад, змагання за кубок, куди можуть потрапити лише ті, хто мешкають в радіусі 30 кілометрів від місця проведення змагань.

Окремо організовуються змагання з сетів, наприклад, для танцівників віком від 15 років. Учасники мають презентувати два сети, требл-джигу та хорнпайп.

Цікавою формою змагань є змагання шкіл, наприклад, за загальною кількістю набраних учнями балів.

Місцеві чемпіонати для усіх вікових груп складаються з 1 м’якого танця (довільного) та 1 сета. 

Кваліфікація на чемпіонати

До місцевих чемпіонатів допускаються танцівники категорії Prizewinner, які мають в активі перемогу (1ше або 2ге місце) з м’якого або жорсткого танцю на будь-якому фестивалі, що визнається комісією.

До чемпіонатів Ольстеру та Північної Ірландії (за правилами 2015 року) допускались танцівники, які в проміжку від 17-го грудня 2011 до 16-го грудня 2012 року зайняли перші два місця на змаганнях рівнів Prizewinner та Champions Open, або ті, хто в цей ж час зайняли з 1-го по 6-те місця на місцевих чемпіонатах, перелік яких подано нижче:

Бетані Гантер, чемпіонка з фестивальних ірландських танців (http://belfastroyalacademy.com)

Ballyclare Open
Bangor Open
Ballymena Open
Ballymoney Open
Belfast
Coleraine Open
F.D.T.A. - Ballymena, Carryduff, Glenravel, Loughgiel, Portadown
Holywood
Larne Open
Newtownards Open
Portadown Open
Portrush Open
Portstewart Open  

Автоматично кваліфікуються на чемпіонат Північної Ірландії ті, хто здобув 1-6 місця на попередньому чемпіонаті ПІ або на чемпіонаті Ольстеру.

На чемпіонаті Північної Ірландії танцівники мають презентувати:

-              У вікових категоріях «до 8 років» -- «до 13 років» включно: один м’який танець та один сет.

-              У вікових категоріях «до 14» -- «до 17 років» включно: один м’який танець, один сет требл-джигу та один сет хорнпайп. Танцівники мають продемонструвати перші два танці, потім за результатами цих раундів обираються 6 найкращих танцівників, які проходять до фінального раунду, де вони мають виконати ще один сет, який за ритмом відрізняється від попереднього, з другого раунду.

-              У вікових категоріях «до 19» і «від 19 років» танцівники готують один м’який танок та три сетових. Під час змагань вони мають виконати танець у м’якому взутті і перший сет. Після цього усі учасники категорії ознайомлюють суддів з рештою сетів, які мають ритмічно відрізнятись від першого. Судді обирають, який танець учасник виконуватиме у третьому фінальному раунді.

На чемпіонатах у всіх вікових категоріях м’які танці виконуються на певну кількість тактів. По завершенню танця, учасник має звільнити сцену. Під час сетових раундів танцівникові заборонено зупинятись, поки суддя не задзвонить у дзвіночок.

На чемпіонаті Ольстера проходять змагання з сольних виступів, виступів пар/трійок, групових танців на 4/6 учасників, командних виступів (сольна та оригінальна хореографія).

Учениці школи Севен Тауерз (дослівно, «Сім Башт»), Боллімена, Ірландія (Фотораф: Робін Паркес Flickr)

Вікові категорії групових (командних) виступів чемпіонату Північної Ірландії поділяються на: до 9 років, до 13 років, від 13 років включно. В цих категоріях колективи мають представити 1 традиційний танок і 1 шкільну постановку. Обов’язковою умовою є сталість складу «ядра» команди. Наприклад, в обох виступах в команді лишаються ті самі танцівники, 8 осіб, тоді як загальна кількість учасників складає 10-16. При цьому, кількість залучених до виконання традиційного та оригінального танцю може бути різною.

Деякі правила, спільні для усіх фестивалів FDTA:

Відеокамери, цифрові прилади відеофіксації, фотографування зі спалахом заборонені під час Фестивалів з метою забезпечення захисту прав дітей.

Акредитовані фотографи можуть перебувати на Фестивалі за попередньою узгодженістю з організаторами. Якщо хтось з батьків, опікунів та супроводжуючих осіб не бажає бути зафіксованим на фото, вони можуть після проведення заходу власноруч переконатись, що усі знімки з ними будуть витерті.

Батьківська відповідальність: політика захисту дітей чітко визначає, що якщо батьки чи опікуни не відвідують заходу разом зі своїми дітьми, ми очікуємо від них самостійної організації належного супроводу для своїх дітей на Фестивалі.

Будь-яка скарга щодо порушень правил має бути подана в письмовому вигляді будь-ким з членів Асоціації. До скарги додається оплата у розмірі в £100. Сума може бути повернута, якщо скаргу задовільнять. Рішення суддів буде остаточним.

Для отримання нагород всі переможці мають з’явитись на сцені у комплектному костюмі, включно із взуттям. Якщо переможець змагань не дотримається цього правила, приз йому передадуть кимось з асистентів організаторів (виключенням з цього правила є спеціальні нагороди).

Викладач Марлін Олівер (Данлоп до заміжжя) з власними нагородами (http://www.colerainetimes.co.uk)

Коментарі щодо виставлених оцінок можна отримати в секретаря оргкомітету.

Перуки/макіяж/штучна засмага: жодному з танцівників, віком до і включно з 11/12 роками заборонено користуватись цими засобами, окрім випадків медичних показань.

Танцівникам та їх батькам заборонено  наближатись до музик. Це дозволено робити лише викладачам.

На чемпіонатах будь-який танцівник, який запізнився на початок змагання, не буде допущений до виступу, якщо вже почався раунд с першим сетовим танцем.

Групові виступи проводяться у відкритій та обмеженій категорях (open and confined). Обмежена категорія має віковий ценз, наприклад, до 13 років. Кожному танцівникові можна двічі за змагання брати участь у кожній з категорій. танцівникові можна лише раз на категорію виступити з дву/трьохручним танцем. Танцівникам рівня ‘prizewinner’ у сольних танцях, які займали перші три місця, дозволено танцювати лише у змаганнях пар.

І дещо з минулого асоціації

Історія асоціації фестивальних танців починається у 1971 році, але процес відокремлення розпочався за 20 років до того, коли видатна танцівниця та хореограф, Патріція Малголланд, відокремилась від фешевого руху  комісії CLRG через спірне питання щодо прийняття до танцювальної школи дітей усіх конфесій, не тільки католиків.

Через прагнення міс Патріції зберегти танцювальні традиції Ірландії, але також і через її видатний внесок у розвиток балету на острові, фестивальний стиль є дуже виразним і унікальним. У 1969 році з’явився Комітет викладачів ірландського танцю (‘An Comhghail’), керівництво якого вже у 1971 порадило окремим вчителям з Північної Ірландії створити власну асоціацію.

Те, що ми зараз знаємо як «Асоціацію вчителів фестивальних танців», з самого початку називалось «Асоціація дев’ятьох гленів». Глен – це суто ірландський термін, найближчими до якого будуть українські «яр» та «русло гірської річки». Назва була обрана не випадково: «Дев’ятьма гленами Ентріма» або просто «Гленами Ентріма» називають неймовірно гарну місцевість, туристичний та історичний регіон Північної Ірландії, який охоплює містечка Боллікасл, Кашендан, Кашендолл, Уотерфут, Карнлоу та Гленарм.

Засновники та переможці змагань асоціації (http://www.fdta.net)

Засновниками асоціації стали: Падді Мілрайн, Марджорі Гардінер, Седі Белл, Мойра Гатчінсон, Ненсі Гупер, Морін О’Доннелл, Седі Гіггінс, Джун МакКалмонт, Марта Лоурімер, Маргарет Стюарт, Дженіфер Ендрюс та Хітер Лемонт.

Перші три фестивалі пройшли у 1972 році: Боллімена навесні, Гленрейвел влітку та Керрікфергус напередодні Дня всіх святих. Трохи згодом був вперше проведений чемпіонат графства Ентрім. Пізніше, з 1986 року, через набуття популярності цим напрямком танців, саме він став називатись Ольстерским чемпіонатом. Перейменування у FDTA відбулось у 2002 році.