Одне з питань, яке спадає нам на думку під час спостережень за ірландськими танцівниками, стосується того, скільки ж часу вони витратили на опанування всіх цих рухів.
І це дуже доречно, тому що час та регулярність тренувань мають вирішальну роль, паралельно з природними здібностями людини та досвідченістю його викладача. Будь-яка людина, в будь-якому віці, навіть без попереднього танцювального досвіду може прийти та почати вчити ірландські танці. Сольні чи групові -- питання особисте.
Тут і далі в тексті мова йтиме про регулярні тренування, коли між заняттями проходить менше 4 днів, а перерви на відновлення та відпустки тривають максимум місяць (сукупно не більше 2 місяців на рік).
Все починається з м'якого взуття. Близько півроку піде на вивчення кроків початкового рівня. Близько року регулярних триразових тренувань -- на набуття потрібної фізичної форми, якщо до цього її не було. Від самого початку проявляються індивідуальні особливості: комусь легко запам'ятовуються кроки, комусь -- краще дається закачка м'язів та правильна постава. Всі мають свої сильні та слабкі сторони.
Дуже швидко виникає запитання: чи варто займатись ще чимось додатково? Однозначно. Просто вибір допоміжного навантаження має залежати від мети. Ірландські потребують як роботи з додатковою вагою, так і класичної хореографії. Єдине, на що не варто сподіватись, це види спорту, яки розвивають витривалість.
Хтось вдягає жорстке взуття через три місяці після початку тренувань, але середньостатистично люди починають займатись в хардах десь через півроку/рік. Це пов'язано і зі специфікою танців, і з вартістю взуття.
І так, є люди, які просто не займаються цим різновидом танців. За півтора-два роки людина засвоює базову хореографію (наступну після початкової). І отут починається основний відсів. Адже танцювати послідовності передчемпіонського рівня (інтермед) може не кожен. Для базової хореографії буває достатньо 2-3 тренувань на тиждень. Інтермед вимагає 4-5, а то й більше. Танцівник стає спроможним відтворити хореографію цього рівня десь на 4-5 рік навчання, здатність продемонструвати її бездоганно залежить вже від багатьох інших факторів.
Якщо людина кваліфікується на чемпіонат і в неї "високий сезон", тренування проходять чи не щоденно. Діти та підлітки можуть перебувати в класі по 3-4 години і більше. Дорослим важче знаходити стільки часу. Як кажуть, "важка праця здатна перемогти талант, якщо той не працює достатньо наполегливо". Питання перемоги не є питанням статистики. Ірландські танці як спорт є суб'єктивними. Тому людина, яка вже досягла рівня чемпіоната світу, може декілька років ще виступати у спробах зайняти найвищу сходинку п'єдесталу. Не всі наважуються віддавати весь свій вільний час тренуванням та репетиціям. Що ж залишається людям, які захоплюються ірландськими, в такому випадку?
Ці танці, насправді, це не лише змагання. Тому і на початковому/базовому рівні можна вивчати додатково фігурні танці, традиційні сольні сети (вони простіші за спортивну хореографію). На передчемпіонському (інтермед) рівні знаходяться більшість шоу-постановок, за виключенням сольних партій прім. Якщо говорити про вік, то дітям, як і дорослим, треба приблизно стільки ж часу на опанування рівнів, просто в різних вікових груп свої специфічні фактори, які обмежують стрімкий розвиток.
Великий вплив мають травми (втоми чи перенавантаження), через які треба робити перерви та починати певні речі з нуля. Пам'ятайте про те, що кожен з нас унікальний. Але в плануванні своїх тренувань та постановці цілей знайте, що дива не трапляються, всьому свій час
І це дуже доречно, тому що час та регулярність тренувань мають вирішальну роль, паралельно з природними здібностями людини та досвідченістю його викладача. Будь-яка людина, в будь-якому віці, навіть без попереднього танцювального досвіду може прийти та почати вчити ірландські танці. Сольні чи групові -- питання особисте.
Тут і далі в тексті мова йтиме про регулярні тренування, коли між заняттями проходить менше 4 днів, а перерви на відновлення та відпустки тривають максимум місяць (сукупно не більше 2 місяців на рік).
Все починається з м'якого взуття. Близько півроку піде на вивчення кроків початкового рівня. Близько року регулярних триразових тренувань -- на набуття потрібної фізичної форми, якщо до цього її не було. Від самого початку проявляються індивідуальні особливості: комусь легко запам'ятовуються кроки, комусь -- краще дається закачка м'язів та правильна постава. Всі мають свої сильні та слабкі сторони.
Дуже швидко виникає запитання: чи варто займатись ще чимось додатково? Однозначно. Просто вибір допоміжного навантаження має залежати від мети. Ірландські потребують як роботи з додатковою вагою, так і класичної хореографії. Єдине, на що не варто сподіватись, це види спорту, яки розвивають витривалість.
Хтось вдягає жорстке взуття через три місяці після початку тренувань, але середньостатистично люди починають займатись в хардах десь через півроку/рік. Це пов'язано і зі специфікою танців, і з вартістю взуття.
І так, є люди, які просто не займаються цим різновидом танців. За півтора-два роки людина засвоює базову хореографію (наступну після початкової). І отут починається основний відсів. Адже танцювати послідовності передчемпіонського рівня (інтермед) може не кожен. Для базової хореографії буває достатньо 2-3 тренувань на тиждень. Інтермед вимагає 4-5, а то й більше. Танцівник стає спроможним відтворити хореографію цього рівня десь на 4-5 рік навчання, здатність продемонструвати її бездоганно залежить вже від багатьох інших факторів.
Якщо людина кваліфікується на чемпіонат і в неї "високий сезон", тренування проходять чи не щоденно. Діти та підлітки можуть перебувати в класі по 3-4 години і більше. Дорослим важче знаходити стільки часу. Як кажуть, "важка праця здатна перемогти талант, якщо той не працює достатньо наполегливо". Питання перемоги не є питанням статистики. Ірландські танці як спорт є суб'єктивними. Тому людина, яка вже досягла рівня чемпіоната світу, може декілька років ще виступати у спробах зайняти найвищу сходинку п'єдесталу. Не всі наважуються віддавати весь свій вільний час тренуванням та репетиціям. Що ж залишається людям, які захоплюються ірландськими, в такому випадку?
Ці танці, насправді, це не лише змагання. Тому і на початковому/базовому рівні можна вивчати додатково фігурні танці, традиційні сольні сети (вони простіші за спортивну хореографію). На передчемпіонському (інтермед) рівні знаходяться більшість шоу-постановок, за виключенням сольних партій прім. Якщо говорити про вік, то дітям, як і дорослим, треба приблизно стільки ж часу на опанування рівнів, просто в різних вікових груп свої специфічні фактори, які обмежують стрімкий розвиток.
Великий вплив мають травми (втоми чи перенавантаження), через які треба робити перерви та починати певні речі з нуля. Пам'ятайте про те, що кожен з нас унікальний. Але в плануванні своїх тренувань та постановці цілей знайте, що дива не трапляються, всьому свій час
Немає коментарів:
Дописати коментар