Давньоірландське слово «feis»
(означає «фестиваль», читається як «феш»; множина «feiseanna» --
«фешеанна») в 1890-х роках почало використовуватись Гельською Лігою для
культурних фестивалів змагального типу, які мали на меті збереження та
популяризацію ірландської культури.
Зазвичай змагання проводились з написання есе, поезії та пісень, декламування віршів та оповідань, сольного та хорового співу, як з акомпанементом, так і акапельного, сольних та групових танців, виконання інструментальної музики (в XIX столітті грали на скрипках, ірландських волинках та арфах). Суддівство відбувалось перед широким загалом. Суддями призначали відомих експертів того часу. Феші швидко набули розповсюдження в Ірландії. Участь в феші міг заявити будь-хто. Змагання проводилися окремо для чоловіків та жінок, дорослих та дітей. Переможцям видавали медалі та сертифікати, часто проводили підсумкові концерти за участі найкращих.
Втім, в XIX столітті термін «феш» можна було почути не тільки по відношенню до ірландської культури. Історія знала випадки проведення заходів, які, як фестиваль музики в Дубліні 1897 року, не були спеціалізованими.
Золота епоха Гельської ліги та її фешів припала на період від 1890-х до 1960-х років, навіть зважаючи на те, що деякі заходи відбувались лише раз на рік. Феші були надзвичайно популярні в ірландській діаспорі, особливо у США та Британії. Переважна більшість цих фестивалів були маленькими та проходили на місцвому рівні, хоча певні організовувались і на регіональному: з залученням великої кількості учасників, завчасно розробленим розкладом, додатковими заходами в програмі.
На сайті архіву ірландської традиційної музики (ITMA) можна побачити оцифровані програмки фешів, що були викладені у відкритому доступі. В тому числі, там є дані про учасників танцювальних змагань (розділи з назвою «Damhsa»): http://www.itma.ie/digitallibrary/print-collection/feis-programmes
У 1950-х роках з’явився кінцевий формат організації фешів – з класифікаціями, танцювальними рівнями, друкованою версією правил, формами реєстрації, попередніми програмками, публічними виступами та суддівством, заходами в приміщеннях та на свіжому повітрі, наявністю спонсорів, проведенням концертів. Окрім Гельської Ліги таку саму схему проведення фешів взяла собі тільки-но створена у 1952 році Спілка музикантів Ірландії.
Зазвичай змагання проводились з написання есе, поезії та пісень, декламування віршів та оповідань, сольного та хорового співу, як з акомпанементом, так і акапельного, сольних та групових танців, виконання інструментальної музики (в XIX столітті грали на скрипках, ірландських волинках та арфах). Суддівство відбувалось перед широким загалом. Суддями призначали відомих експертів того часу. Феші швидко набули розповсюдження в Ірландії. Участь в феші міг заявити будь-хто. Змагання проводилися окремо для чоловіків та жінок, дорослих та дітей. Переможцям видавали медалі та сертифікати, часто проводили підсумкові концерти за участі найкращих.
Втім, в XIX столітті термін «феш» можна було почути не тільки по відношенню до ірландської культури. Історія знала випадки проведення заходів, які, як фестиваль музики в Дубліні 1897 року, не були спеціалізованими.
Золота епоха Гельської ліги та її фешів припала на період від 1890-х до 1960-х років, навіть зважаючи на те, що деякі заходи відбувались лише раз на рік. Феші були надзвичайно популярні в ірландській діаспорі, особливо у США та Британії. Переважна більшість цих фестивалів були маленькими та проходили на місцвому рівні, хоча певні організовувались і на регіональному: з залученням великої кількості учасників, завчасно розробленим розкладом, додатковими заходами в програмі.
На сайті архіву ірландської традиційної музики (ITMA) можна побачити оцифровані програмки фешів, що були викладені у відкритому доступі. В тому числі, там є дані про учасників танцювальних змагань (розділи з назвою «Damhsa»): http://www.itma.ie/digitallibrary/print-collection/feis-programmes
У 1950-х роках з’явився кінцевий формат організації фешів – з класифікаціями, танцювальними рівнями, друкованою версією правил, формами реєстрації, попередніми програмками, публічними виступами та суддівством, заходами в приміщеннях та на свіжому повітрі, наявністю спонсорів, проведенням концертів. Окрім Гельської Ліги таку саму схему проведення фешів взяла собі тільки-но створена у 1952 році Спілка музикантів Ірландії.
Немає коментарів:
Дописати коментар