Мелодії ірландських танців

Як і будь-який різновид танців, ірландські міцно прив’язані до традиційної музики, але саме в них вміння дотримуватись ритму мелодії є однією з ключових навичок, яка старанно натреновується та оцінюється суддями на змаганнях.
Тому під час ознайомлення з музично-танцювальною традицією Ірландії варто долучити до цього трохи нотної грамоти. Отже, трьом базовим типам танців відповідають мелодії з ритмами джиг (jigs), рілів (reels) та хорнпайпів (hornpipes).
Мелодія кожного типу вирізняється від «колег» а) тривалістю нот, що звучать в такті, б) кількістью нот в такті, в) акцентом на певних нотах в такті. Окрім цього існує ще поняття темпу, але про нього трохи пізніше.
Тривалість ноти це довжина звучання, яка визначається як дробна частина від еталонної цілої ноти. Чим менше значення в назві ноти, тим коротше вона триває. Тобто, найдовше звучить ціла нота, половинна — вдвічи коротша, ще вдвічі коротша четвертна, потім восьма, потім шістнадцята.
В ірландських танцях найдовшими є половинні ноти (одна друга від цілої). Їх можна почути у вальсах та деяких старих хорнпайпах. В рілах на сучасних хорнпайпах використовуються четвертні ноти. В джигах —восьмі.


За кількістю нот в такті знову ріли та сучасні хорнпайпи опиняються в одній категорії: в них на такт припадає чотири четвертні ноти, що записується як 4/4. Два послідовних такти в цьому випадку вигладають як «раз-два-три-чотири/раз-два-три-чотири». Старі хорнпайпи часом танцюються під 3/2, тобто мають такт «раз-два-три», але з довгих нот.
В джигах все куди цікавіше: існують танці на 6/8 (требл джиги, лайт джиги), 9/8 (сліп джиги) та навіть 12/8 (сінгл джиги). Отже, такт, скажімо, в сліп джизі виглядатиме як «раз-два-три-чотири-п'ять-шість-сім-вісім-дев'ять».

Важко, коли дивишся просто на ці слова, уявити, де ж тут мелодичність. А вона приходить з акцентами. Це наголос, що робиться на певних нотах в такті так, що вони звучать голосніше за інші, але зберігають ту саму тривалість.
4/4 в рілі мають наголос на першій ноті — «РАЗ-два-три-чотири». В хорнпайпі акцент припадає на першу та третю ноти — «РАЗ-два-ТРИ-чотири».
В джигах найпростіша ритміка в 6/8 — тут акцент робиться на першій та четвертій нотах. Сліп джиги мають такий собі хвилястий малюнок ритму, коли акценти припадають на першу, четверту та сьому ноти — «РАЗ-два-три-ЧОТИРИ-п'ять-шість-СІМ-вісім-дев'ять», що певною мірою споріднює їх з 3/2 старих мелодій.

Серед тих англомовних, хто вчиться виконувати ірландську музику, існує багато мнемонічних вербальних способів запам'ятовувати та розрізняти типи мелодій. Спробуємо подати вам українські еквіваленти.
Ріли: ‘alligator alligator’, ‘black and decker’ ‘Salt and pepper, salt and pepper’. Українською можна спробувати промовити декілька разів «як раз, як раз». Хорнпайп звучить як: ‘Humpty Dumpty’. В українській мові аналогічну ритміку має «рано вранці». Джиги можуть передаватись цілими змістовними фразами. Звичайна лайт джига передається мнемонічним «танці та випивка» (англійці користуються ‘edible elephant’). Сліп джига за ритмом та акцентами збігається з ‘Jesus and Mary and Joseph’ або, українською «радісний велетень в березні».

І от, нарешті, ми дістались до темпу музичного твору чи ірландського танцю. Темпом називають те, скільки разів за хвилину ми чуємо акцентовану ноту. Мелодія може бути повільною, наприклад, мати 50 ударів в хвилину, або дуже швидкою — до 146.
Зазвичай, коли мова йде про темпи ірландських танців, найшвидші мелодії використовують на початковому рівні. Зі зростанням досвіду танцівників мелодії можуть сповільнюватись, хоча існують школи, де існує зворотня закономірність. Помилково було б вважати, що від цього не змінюється кількість виконуваних танцюристом рухів. Швидкі мелодії для початківців використовуються тому, що за умов виконання достатньо простих елементів людина рухається чітко в ритмі музики, паралельно їй. Виконавці танців середнього та чемпіонського рівнів вже не просто повторюють ритмічний малюнок мелодії, вони доповнюють його своїм тілом. Часом у танцях з повільним ритмом спортсмен може рухатись вдвічи чи втричі швидше, робити три елементи на один такт музики, фактично, він стає головним музичним інструментом композиції, особливо, коли мова йде про танці у жорсткому взутті.